Дійові особи:
Галяс - Олєгофрен
Кася - волохата мавпа мезозойської ери Юрського періоду
Касін батько - коврофіл
Тєря - убивця скінів, місцевий авторитет, касін бог
Шарафудінов - донецька косоока горбата волохата тупа мавпа-коментатор з незрозумілим діалектом.
Ваня - жид, колекціонер порожніх пляшок
Янукович - здоровенна блядина
"Регіони" - партія шахтарів і биків-убивць
"Ніяк" - опозиційний блок жидів і козлів.
Ахметов - невеличкий шахрай, отримувач половини пенсій і зарплат донецької області
Ющенко - гуманоїд, віддалено схожий на людину
Тимошенко - шльондра з косою
Єхануров - хтива чурка, бивший голова донецької області, нині прем'єр міністр.
Буш - президент всього світу
Злий пророк Самуїл - якийсь міфічний тип, розповідаючий різноманітну хуйню про мусульман
Метр в кепці - карлик на ім'я Макс, гном
Рома - товста гладка пузата свиня з тупими жартами
Аня і Аня - недотьолки Роми
Валік - прибулець зі Швейцарії
Вітя - планокур, любитель сорокахапочного плану
Вова - нігер-маньяк, який трахає шмар у під'їзді
Фунт - якийсь лох
Анурез - міфічна болячка Фунта взята з "поцоватої компанії"
Ігос - татуйований репер, що любить махати руками, вокаліст Аматорі
Руслан і Філ - ліпші друзі Віті, педофіли, як і Кася
Надя - огидна повія, тьолка Касі, яку він шманав дві години
Чікаго - місто в Америці
Шостка - район Троєщини донецької області
Бєлькевич - омріяна тьолка Касі, грає у Динамо
Суркіс - жид
Тупак - негр, касін кумір, другий після Тєрі
Самфотіван - спілка невідомо звідки взятих довбойобів
Тарік, Даніс та інші - міфічні істоти, грози невідомих районів та убивці невідомих типів
Біла гарячка, галясове блювотиння - огидні та страшні, але всесвітньо відомі особи
Касін член - довжелезна палка, якою він пиздить усіх направо і наліво і єбе тьолок
Серьога - викрадач телефонів
Гапич - снігова людина, мешканець Асралу
Хижко - мутант з ефіопського міста Чорнобиля
Діп пьопл - старі пердуни
Дубас - селюк з Чуркістану, на його честь назване поле 165-ї школи у Києві
Баба Роза з третього від'їзду - троєщинська бабця, що виготовляє мобільні телефони "моторола"
Валер'янка та Огурець - команди, чемпіони невідомих країн
Чача Іванов - вокаліст групи НАІВ - кумир усіх на світі
Дені Філс - найкрутіший типу світі (після Тєрі, звісно)
Деніс - довжелезний панк, що проколює собі щоки голками з плакатів
Я - найкрутіший тип, після Дені Філсу (Тєря не враховується, бо він бабуїн)
Кіс - розмальований гурт мавп додинозаврового періоду
Біл Гейтс - американський злидневий козел, що має багато грошей і спонсує Касю, коли той купує ДіСі
Горшок - беззубий жидокацап
Агресивна ковдра - предмет, схованка Касі, коли він розмовляє зі своїми тьолками
Хвороблива уява Галяса - щось абстрактне, формує усі його дурні думки
Катя - касіна нова пизда з Дарниці
Вен Вайлдер - уявний друг Галяса
Барт і Гомер Сімпсони - також уявні друзі Галяса, дібіли
Бівіс і Батхед - невідомі
Толкін - злий мужик з міражами у вигляді ельфів
Балашов - пиздун, пережиток комунізму Ленінської епохи відродження і згниття клятого імперіалізму разом з усіма буржуями світу
Вояка і Шпак - два троєщинських друга. Вояка жива там, де закінчується асфальт, також відомий, як Дімон-Лімон.
Ярик - астральний хлопець, фанат Ніцше. Відомий, як Ромка.
Коняка - дика тварина з бомжатського технікуму.
Лебідь - халявщик зі Львову
Прахуць - тип на -уць, фанат Діп Пьоплу
Донецька Одарка - шахтарка у п'ятому поколінні
Стельмащенко Ганна - невдаха, що живе під землею
Мала Ганна - всесвітньо відома масажистка-ковалька
Люда - самка Троєщини
ПокУсов - задрот Сліпкноту
Астралія - Батьківщина Ярика
Видиборець - футболіст зі сломаним носом.
Мацегора - баба Лєра Залупенська
Волчиця - пані повія
Емєльянова - радіоробот
Друг Лебідя - мутик.
Элізавета - шмара
Габріелла - шмара
Пєтя - людина-легенда, місцевий авторитет
Базіль - плейбой і плебей
Циган - хапуга-інтелігент, наркоборець
Відьма - консьєржка з общаги
БЗДО - уособлення всього найгидкішого, найбридкішого і страшного, альтер его Хижка
Муха - дурна овца, знавець Єгипетської архітектури

а також: жидокацапи, шахтарі негроїдної раси, касіни тьолки, мутанти зі зловісної Ефіопії, різні дочки Коняки, тьолки Базіля та інші

Акт 1. Початок

На сцені лежить п'яний Галяс і розмовляє сам з собою:
- Я ненавиджу жидокацапів, шахтарів негроїдної раси, Касю ,Тєрю та ще навіть не знаю кого, бо вони тупі і примітівні.
Чуючи лише тишу, він продовжує розмовляти, але його співбесідником стає його власне блювотиння огидно розсмокчене на коврі
- Так, вони всі тупі і примітивні, чому вони взагалі існуюсь? - На цю репліку огидне блювотиння відповідає щось незв'язне і раптом заходить касін батько зі словами "Чого ковер не витруханий, сцуки?, давайте поміряємося силами!". Олєгофрен у паніці тікає зі сцени, забуваючи про своє блювотиння, думки і взагалі про все, що тільки можна забути.
В цей час Кася розповідає с Тєрі про своїх міфічних тьолок. Саме до них потрапляє Галяс і почувши саме словосполучення "касіна тьолка" починає беспорадно і дико сміятися, не будучи в змозі щось з собою зробити. Тоді Тєря вступається за свого ліпшого друга починає викручувати руку Галясу. Аж раптом, до кімнати вламуються брудні зловісні Ефіопські мутанти і починають пиздити Тєрю, за те, що він волохатий скінхед. У конвульсіях Тєря перевалюється через вікно і падає з нього, тримаючи штани, мов парашут. Тоді Галяс починає лаятись з Касею.
- Ти тупа мавпа і піздун!
- Зате у мене багато тьолок від великого міста Шостки і аж до самого Чікаго! А ще в мене був друг Тєря, він крутий і все знає, тільки його з'їли блядські ефіопи. - відповідає Кася дожовуючи бутерброд, який складається з розрізаного навпіл батону та палки найбридкішої ковбаси із туалетного паперу.
П'яний Олєгофрен відповідає, що Чікаго - це міф, який придумали сволотні філософи у бочках, а насправді його не існує. Кася йому заперечує, кажучи, що читав про Чікаго у розумній книжці у другому класі. Галяс не вірить, і ця лайкка продовжується, аж доки на сцену не виходять жидокацапи зі словами "Здаарова, чувак, че мутиш?" Галяс одразу стрибає у їх обійми, а Кася червоніє і відходить в куток. Всі розуміють, що він засоромився, але знають, що допомогти йому може лише всемогутній Тєря, гроза усіх авторитетів і долбойобів. Аж раптом на сцену вривається Касін батько і починає пиздити усіх направо і наліво за те, що його улюблений сраний ковер не тільки не витруханий, а ще й забльований Галясовою сечею. Одразу за Касіним батьком у кімнату забігає мертвий Тупак і Кася падаючи на коліна починає цілувати цьому негру п'яти. Олєгофрен, оскільки ненавидить негрів починає тікати пиздячи при цьому чорну дупу. А Касін батько, оскільки йому похуй і він п'яний просто падає, тому що вже не може встояти на ногах. І лише кацапи стоять абсолютно безтурботно, бо не розуміють в чім річ і не знають політичної ситуації в Україні. В цей момент Касі на телефон дзвонять одразу 18 тьолок і ще три по нього приходять. Побачивши і почувши, що Кася непомітно почав вилизувати дупу негру вони відвратно кривляться і кричать. Кацапи розуміють, що попали у дуже дурну ситуацію, і краще б вони взагалі цього ніколи не бачили, бо тепер в них буде душевна травма на все життя. Вони відвертаються і збираються повертатися в Жидокацапію, але Касін батько приходить до тями і знову починає їх пиздити. Були б вони мерцями, як не Тарік і Даніс - люди-легенди, які дають пізди усім направо і наліво. Довго Касін батько таких авторитетних ударів не витримує і безпорадно падає прямо на свій улюблений забльований ковер. Кася починає нервувати і питається побити Таріка і Даніса. Але вони авторитети і запиздити їх майже неможливо, це може зробити лише Супертєря, але він мертвий і з'їдений ефіопами. Тоді Кася дістає свою секретну зброю, якою виявився Касін член. Він такий здоровенний, що всі дико лякаються і всираються, але це їм не допомагає і Кася починає розмахувати членом як пльоткою і збивати усіх з ніг. Потроху усі в паніці уповзають. Кася залишається сам з членом в руках. Завіса.

Акт 2. З мемуарів Вови

Бомжатський під'їзд карлика Макса. Біля смітника стоїть обдовбаний в дризги Вітя і кричить Вові: "не їж! не пий пиво! це попуски!" Вова розмахує патлами на ногах і регоче. Сорокахапочний план не пройшов непомітно. Раптом приходять Руслан і Філ зі словами "ми не педофіли". Вітя лізе до них цілуватися, на що вони повторюють, що вони не педофіли і планокур починає плакати. Вова каже: "не сумуй, от подивись краще на мою волохату дупу" і знімає свої реперські широченні штанці. Вітя, який цю дупу вже багато разів бачив вкотре падає з обмороку, а жорстокі непедофіли починають висмикувати волосся з Вовиної дупи. Відчиняються двері гнома і він стоїть роззявивши рот, не в силах вимовити жодного слова. Тоді, висмикнувши останню з нескінченних волосин з дупи, Руслан і Філ починають засовувати це волосся Максу до його блядського всосаного рота. Макс у паніці хоче тікати, але Вітя, щоб задобрити своїх кумирів тримає недолюдину Макса. Аж раптом у під'їзд вривається мертвий Касін батько з ковром і починає нібито когось бити. Він хоче набити комусь єбало, але він такий п'яний, що ніяк не може влучити по чий-то макітрі. Вова з лисою дупою розуміє, що у нього є останній шанс врятуватись і тікає. Тільки він відкрив двері під'їзду, щоб бігти звідти, як прямо перед його носом з'являється Шарафудінов - донецький тупий косоокий шепелявий волохатий горилл зі словами: "Сьо це тут дієся?". Ніхто не розуміє його мавп'ячої мови і продовжують отримувати розпиздонів від коврофіла-Касіного батька. Шарафудінов намагаючись привернути увагу вигукує: "Сахтьор цемпійон!". Ніхто не звертає на нього уваги, але за хвилину до них доходить суть сказаного і батько мавпи різко заспокоюється, перестає розмахувати невитруханим, забльованим ковром і відповідає - "Янукович - наш президент, президент будіників-шахматистів". Шарафудінов каже щось нікому не зрозуміле і іде собі своєю дорогою. Касін батько пропонує помірятися силами, але всі йому відмовляють.
Тим часом Вова вже добіг аж до краю світу - до Троєщини. Там він зустрічає легендарну Бабу Розу з третього під'їзду і просить в неї самогону. Вона не може відмовити такому несамовитому волохатому та широкоштаному хлопцю і наливає йому піввідра. Вова випиває їх одним ковтком, занюхує рукою, запиває своєю сечею і закусує шматком відра. На здивований погляд бабці він каже: "Чого стоїш стара шмара, пиздуй нахуй звідси, карга!". Але то була не просто якась бабка - то була бабка з Троєщини, тому вона пішла за пацанами. Через кілька хвилин вона повернулася, але не сама, а з Воякою і Шпаком. Вони кажуть Вові: "Ну що, сцуко з центру, роздягайся, будемо тебе їбати в дупу, або нахиляйся - будемо давати тобі репани". Вова, який освіжився цілильним напоєм Баби Рози лише блюванув на них і швидко-швидко побіг, лише п'яти блимали. Оскільки на Троєщині нормальних людей нема, тільки алкаші, вони так швидко бігати не вміли, і за хвилину Вова вже зник за горизонтом. Вони тільки помахали йому кулаками з криком: "Ми круті тіпи, ми тебе знайдемо!". Але Вова вже був у Шостці, це десь на Донецько-Троєщинському кордоні, тобто на краю землі. Прямо за Шосткою йде обрив і видніє тільки космос. Там він зустрів Касю, який трахав одну з своїх числених тьолок, але не зумів навіть щось їм набрехати, тому що заплутався у власних волохатих ногах, впав і розбив собі ніс. Річ в тім, що ноги у нього такі волосаті, що заплутуються в цих патлах. Кася подивився на годинник, сказав "рівно дві години, як почали", і різко кінчив. З нього пирснуло стільки кончі, що тьолку просто унесло диким напором і вона улетіла не ближче, ніж аж до Нивок. Нивки здригнулися від такого пострілу. Через півгодини до мутанта Ющенка заходить Єхануров і каже:
- Ваше прищаве високосте, Нивки здригнулися.
- Ну то і хуй з ними.
- Але це погрожує Києву важкими демографічними наслідками, адже Нивки - це як півтроєщини, і бидлоти там майже стільки ж.
- Ну добре, зроби щось круте, щоб мене потім вибрали на другий строк.
- Слухаюсь, отче.
Але повернемось до Вови і його пригод. Він залишився з Касею сам на сам і зніяковів - "ти такий товстий, це так сексуально...". Не встиг він договорити ці слова, як з-за дерева вискочила снігова людина - так званий Агапич з воплем "Я ЛЄШИЙ!!". Кася так злякався, що аж обісцявся і безпорадно закивав головою, мовляв, так,так, звичайно... Але Гапич на цьому не зупинився і почав закидувати Вову і спітнілого від двохгодинного сексу Касю невідомо звідки взявшимися сніжками. Вони хотіли б ухилитися, але це було неможливо. Все ж таки це Агапич. Зупинити його зміг тільки Ярик. Він увійшов до астралу і як єбанув Гапича своєю астральною силою, що аж земля під ними розійшлася, аж касіни сцяки висохли, аж Вітя перестав хапати на іншому кінці всесвіту, аж касін батько забув про ковер, навіть Дені Філс замовк і у Горшка виросли зуби. Америка потонула разом зі своїм легендарним Чікаго вслід за Атлантидою та в Донецьку зруйнувалися всі шахти, через що Ахметов збанкротів і передвиборча кампанія "Регіонів", "Ніяку" та інших моментально зупинилася. Це одразу ж зрозумів гуманоїд-Ющенко, в нього з голови повилазили антени і він дав телепатичний сигнал Яріку, що вони мають зустрітися в астралі. Ярік зреагував моментально і астральна зустріч відбулася вже за кілька секунд. Ющенко сказав, що звільяє з усіх посад усіляких козлів, і що всі ці посади одразу буде обіймати саме астральний хлопець. На цьому вони і дійшли згоди. А Кася тим часом зрозумів, що якщо не пожре, то одразу ж зійде з розуму, або здохне з голоду. Це була друга катастрофа такого масштабу за кілька хвилин. Якщо Кася голодний, а він голодний завжди, бо він троглодіт, то це не менше ніж кінець світу. Він почав трощити і жерти все, що бачив навколо. Руйнувались будинки, сходили з рельс потяги, за кілька хвилин були з'їдені усі бомжі і собаки і взагалі почався апокаліпсіс світового масштабу. Вова з дригаючимися волохатими ногами спробував втікти звідти - але куди? Аж раптом він зрозумів - "Я ж на краю землі!" і стрибнув прямісінько у космос. Там було дуже холодно - мінус 273 градуси по Цельсію, і щоб не змерзнути Вова натягнув повище свої реперські штанці і закутався у свій міх, тобто волосся на кожній частині тіла. Саме в такій позі він спостерігав за тим, що коїться на його планеті. Завіса

Акт 3. Апокаліпсіс

На сцені стоїть коняка, на якій сидить вусатий аж до самої сраки Дубас. У нього під пахвами волочаться дві огидні шльондри - Аня і Аня. Дубас самовдоволено проводить рукою по довжелезним вусам, залитим чиїмось місячними. Аня і Аня хтиво захіхікали так, що усі навколо почали на них коситись з-під локтя. Але саме в цей момент сталися описані в попередньому акті події і Земля здригнулася. Дубас настільки злякався, що повії випали з-під його пахв.
У цей момент на іншому кінці планети почалася війна між астральним хлопцем, сніговою людиною і волохатою мавпою. Один за одним проносилися астральні удари, снігові постріли та змахи членом у вигляді довжелезної і необхватної палиці. Жоден з воюючих не міг отримати перемоги, кожну хвилину перевага переходила на іншу сторону. Троєщинські пацани хотіли влізти в цю війну, а як же, як ж може бути бійка без Троєщини? Але у них не було ніяких шансів.... Новий постріл Агапича зніс нахуй цілих два будинка з усім їх населенням. До єбенів знесло. В наступну ж секунду була відповідь у вигляді астрального удару, який породив справжній землетрус і з баобабів осипалося листя. А Касін член пролетівши півмилі збив літак, спрямований на Чікаго, якого вже теж більше не існувало. Людська історія не знала таких кривавих війн. Люди гинули пачками навіть не розуміючи, що коїться.
В цей час в Америці. На сцені стоїть білий дім. У білому домі сидить презитент Америки і всього світу легендарний Буш і роздумує над останніми неочікуваними подіями. Він впевнений, що це якась дуже хитра змова проти його країни і єдині питання, які у нього виникають - це терористи якої країни пішли на такі страшні дії, заради чого вони це роблять і що йому робити далі. Розуміючи, що цього він не дізнається ніколи він приймає сміливе рішення і самовпевненно і гордо дзвонить по телефону на секретний номер:
- На нашу країну готується напад збоку Іраку, готуйте ракети, літаки та іншу хуйню.
- Але ж у Іраку живуть негри, це ж прояв расизму!
- Хто взяв тебе на роботу, бовдуре! У Іраку живуть не негри, а євреї, так що бомбіть їх негайно!
- Слухаюсь, сер!
Після цієї лаконічної розмови Буш кладе слухавку і іде трахати свою секретаршу. Вона в цей час фарбує нігті і з переляку від несподіванки, що президент зайшов до неї трахатись раніше восьмої години, обмальовує собі лаком всю руку аж до самої піхви. Буш це побачив, поматюкався і вирішив сьогодні шманати її в дупу, заплившу чорним нігерським огидним бридким жиром.
Виїбавши свою чорну жирну і огидну секретарку Буш пішов вирішувати державні питання. Він подзвонив найкрутішому генералу Америки і наказав озброювати усі літаки, які тільки є у його розпорядженні. Так, він був параноїком і приймав неадекватні рішення. Коли бомбардувальники були готові він наказав негайно підіймати їх у повітря і відправляти до Іраку.
Коли наказ було віддано, Буш розслабився і розсівся у своєму шкіряному кріслі, готуючи промову до громадян і негрів. Він ще не знав, що станеться з неймовірною летючою зброєю Америки...
У півдорозі до Іраку пілоти мегакрутих літаків відчули якісь містичні поштовхи, як здавалось, самого всесвіту. Вони були тупі і навіть не здогадувались, що це дія астралу. Пілот головного літака дав команду боцману приблизити зображення якомога ближче до землі, щоб побачити, що там коїться. Він був шокований тим, що відкрилося його погляду. Він побачив три істоти. Першою була снігова людина-гот, тобто з білим міхом усюди, крім голови. Це був Агапич. Цого голова була пофарбована у чорний колір і це було жахливо, але це був тільки початок. Снігова людина розганялася до неймовірної швидкості, збирала прямо з повітря феноменально великі сніжки і кидала їх з такою силою, що словами передати неможливо. Напроти Агапича стояв непомітний не перший погляд хлопець, який то з'являвся, то зникав безслідно. Пілот не розумів, що це Ярик і він входить і виходить з астралу, створюючи потойбічні бурі. Але найстрашніше було інше. Величезна волохата мавпа стояла поряд і пиздила все, що бачила здоровенною хуйнею. Придивившись ближче пілот побачив, що це член! Він був шокований і отримав моральну травму до кінця свго паскудного життя. Пізніше, він навіть власноруч відрізав собі члена, щоб більше ніколи не бачити нічого подібного, щоб його більше не мучили кошмари. Він навіть розлучився зі своєю дружиною, але нічого не допомагало. Втім, річ не про те. Зв'язку зі штабом не було і пілот вирішив проявити ініціативу. Він наказав бомбардувати це місце усім, чим тілька можливо, представляючи собі, власне, себе, стоячого біля президента і отримаючого круту нагороду "за усе на світі" і "за красиві очі". Тільки безпорадний крик якогось негра в сусідньому літаку вивів його з мрій. подивившись вниз, він побачив, що зруйноване все, окрім тих трьох осіб, з яких все почалося. Він не знав, що робити....
В цей час на землі глядач може побачити порожнечу і цих трьох осіб. Агапич з криком "я непереможний! уууу!!!" кидає цілу купу снігу в Касю, але йому похуй, у нього є член і він з усього розмаху намагається наєбнути ним свого оппонента. Лежати б Гапичу мертвим, якби не незграбність Касі. Розуміючи, що проти Касі самому не встояти, Агапич закликає Ярика, мовляв, давай разом завалимо цю мавпу, зв'яжемо і з'їмо! Ярик погоджується, тому що йому похуй, його не хвилюють такі низькі потреби, як голод. Вони одночасно наносять подвійний удар, який всеж-таки збив Касю з ніг. Тоді вони різко накидуються на нього, перев'язуючи його руки і ноги своїми шнурками. Потім довелося заткнути йому рота якоюсь хуйнею. Вони зробили своє діло і не знали, чому так сталося.
За п'ять хвилин до цього в космосі, десь за Троєщиною. Вова висить прямо у повітрі, закутаний у власну мотню і спостерігає за подіями на Землі. Раптом він чує Якийсь дивний голос з глибин космосу. Він не може розібрати слів, оскільки від холоду йому заклало вуха і намагається здогадатись, хто може до нього звертатись. "Мабуть це мій найліпший друг, Анурез. Справді, мені вже давно треба з ним поговорити. Хоча ні, я ж в космосі, звідки тут Анурез? хм.... космос... всесвіт.... космічні кораблі... прибульці... О! Я зрозумів! це прибулець! ні, вони не вміють розмовляти, мені якась розумна шмара так сказала. хм... космічні кораблі.... так! це Гагарін! ні, він був у час революції в стародавньому ісламі... хто ж це може бути?.." Поки Вова дуріє від здогадок, до нього знову лунає голос: "Це я, велики Бог, і син, і святий дух... уууу!" Вова раптом все розуміє і питає, чого хоче від нього Всемогутній. "Ти повинен врятувати свою планету, бздони в їх сторону так, щоб Касю паралізувало!" Вова збираєтсья з силами, аж впріває від напруження, концентрується і як БЗДОНЕ! Потужність бздежу була така висока, що замість звуку був ультразвук, запах не міг вловити жоден ніс на планеті ну і т.д. Тоді бог пояснив Вові, як використовувати астрал і що необхідно через нього внушити Гапичу піти на мирову угоду з Яріком. Вова все зрозумів і зробив так, як сказав йому Великий Бог. Апокаліпсіс було зупинено і ніхто навіть не знав, кому за це треба дякувати. Вова подумав: "Який же я крутий герой." і вирішив повертатися на Землю. Застрибнувши до тверду поверхню він вдихнув повною грудиною і пішов собі прямо вперед. Йому навіть в голову не прийшло, що хлопці з Троєщини не вибачають нічого ні при яких обставинах. Не встиг він пройти і сто метрів, як якись бик-убивця його помітив і побіг за пацанами. Через півхвилини навколо Вови зібралось стільки биків, скільки він не бачив ніколи в своєму житті.

Акт 4. Війна на Троєщині

Коли Троєщинських пацанів зібралось близько тисячі вони почали пиздити Вову. Він намагався їм сказати, що кілька хвилин тому врятував їх паскудні жопи від неминучої смерті, але вони не слухали його. Вони - Троєщина. Аж раптом Вова побачив знайоме обличчя. Це був Олєгофрен, який намагався непомітно пробігти так, щоб його ніхто не побачив. Вова закричав:
- Галяс! Допоможи!
Галяс почав швидко тікати, але його сірки-самобігуни не допомагали. Пацани швидко його наздогнали і почали пиздити. І якби не Касін батько лежати б їм обом (Вові і Галясу) мертвими. Касін батько почав як завжди всіх пиздити ковром, не даючи бикам підібратись до нього ближче. Пиздилка продовжувалась близько доби, полягло дуже багато людей. В азарті троєщинці навіть не помічали цього алкоголіка і пиздили одне одного, як гібриди шакалів і крис. Порожні пляшки розбивалися об голови, всюди пов лязг ножів і ближчали на сонці кастети По неасфальтованій дорозі рікою текла кров. Відірвані руки падали в порвані кишки. Трупи падали, як мішки з картоплею. Американський десант спустився на землю і під видом миротворців почав теж бити всіх, кого тільки бачив, але Троєщина кількісно перевагала і дуже швидко від американських солдатів залишись лише шматки м'яса і уламки автоматів. З кожною хвилиною по вулицям було все важче пересуватись, оскільки крові на землі ставало все більше і більше. Вона навіть не встигала всмоктуватись у родючий Троєщинський радіоактивний чорнозем. Ніхто не залишався байдужим до бійки і кожен хотів прийняти в ній участь. Скінхеди пиздились з жидами, негри з білими, репери з панками, християни з сатаністами, фани Динамо з фанами Шахтаря, прихильники Ющенка з донецькими, зловісні ефіопські мутанти з жидокацапами, Діп Пьопл з Дені Філсом, Кіс з Самфотіваном, менти з бандитами, але всіх їх об'єднувало одне - кожен хотів в'їхати по пиці троєщинцю. Майже всім це вдавалося. Смерть буквально захлиснула не тільки Троєщину, а й немало сусідніх районів. Це була найбільша бійка в історії людства. Через кілька годин смертність в країні перевищила усі норми і набула критичної відмітки, а демографічна ситуація погіршилася в багато разів. Приблизно доба пройшла, коли одні померли, інші занадто втомилися і війна не могла продовжуватись. Тоді в один момент всі впали навколішки і стали просити одне у одного вибачення. Коли вони закінчили це робити, то розійшлися бухати на похоронах загиувших у цій бійці. Тобто, життя повернулося у нормальне русло. Шпак і Вояка повиривали голови своїх жертв і повісили їх у своїх вітальнях, як після полювання. Лише Галяса, касіного батька і Вову нікому було ховати. Вони залишилися на землі. Невідомо скільки пройшло часу, коли Олєгофрен очуняв. Він не пам'ятав, коли втратив свідомість. Тоді він вирішив прикинутися героєм і почав роздупляти касіного батька і Вову. Це було не важко. Єбанувши алкоголіка двічі ковром, посмикавши Вову за лобкові патли, він сказав їм: "Я вас врятував, ви мої боржники. Давайте десять рублів". Отримавши кілька матюків у відповідь він повів їх у напрямку, де за його уявленням знаходився їх район. Пройшовши вже немалу відстань вони зупинилися перепочити. Поруч вони побачили п'яного Ваню на лавці. Він огидно блював під себе з самовдоволеним виразом обличчя. Коли він їх помітив, одразу перестав блювати і сказав: "Я сидів у тюрмі з Кругом!". На це Касін батько відповів, що все одно обіграє його в шахи, бо він нев'єбенний шахматист. Вони починають сваритися, але вже через кілька годин обидва вирішили напитися і випили увесь алкоголь району. На сцені лежать напівмертві Ваня та Касін батько. Завіса

Акт 5. Концерт і Астрал
В цей час Дені Філс вже давав з кредлами концерт у Лондоні. Зібралися всі фанати цього генія і насолоджувалися його шедеврами. На фанатських місцях всюди були надписи типу : "Дені бог!" і подібні. Аж раптом на сцену вибігають старі пердуни. Вони повністю обвішані різноманітними орденами і їздять на інвалідних колясках. Дені Філс з усієї сили пиздить одного з них по сраці і той падає зі сцени, але цих ветеранів немало і вони все лізуть і лізуть на сцену. Пенсіонери одразу впізнали в них легендарний гурт уєбнів Діп Пьопл. В них одразу летять цілі купи гнилих помідорів і іншого лайна. Один з помідорів потрапляє в обличчя Дені Філсу. Він приходить до несамовитого гніву і починає трансформуватись в диявола. Незграбні старики з криком тікають пачками падаючи зі сцени. Фанати кредлів думаючи, що так треба, верещать в екстазі. Аж раптом у небо злітає сполоханий Лебідь і висмикує у одного зі старих пердунів інвалідну коляску з думкою, що вона може стати у пригоді. Схопивши коляску він швидко тікає. За ним біжить весь натовп, залишаючи Дені Філса на самоті. Пробігши досить велику відстань натовп зупиняється і Лебідь пропонує:"давайте поп'ємо пива за ваш рахунок." Всі скидуються йому на пиво і куплюять собі теж. У магазині, в який зайшов весь цей натовп не залишилось жодної пляшечки алкоголя. Продавець розбагатів. Але мова не про нього, а про фанатів Кредлів на чолі з Лебедем. Вони потихеньку нажираються в кал і один за одним падают без почуттів. Коли Лебідь напився вдосталь, перед ним з'являється глюк - корпоративна огидна Коняка. Вона така п'яна, що не може поворухнутись. Лебідь поглядом знавця оцінює, що у неї можна взяти поюзати. Не побачивши жодної цінної речі, він огидно спльовує, огидно відригує і лягає спати прямо посередь дороги. Корпоративна коняка зникає в тумані.
Через кілька днів Лебідь очунявся. Кілька довгих хвилин він роздивлявся пейзаж навколо себе. Ні, він не насолоджувався красою Англії, чи то Данії, чи то Львову, чи де він там був. Він намагався зрозуміти де знаходиться, та як тут опинився.... Коли він згадав де він, то ніяк не міг зрозуміти якого біса він робив на концерті кредлів. "Може це мені наснилося?" - подумав Лебідь та продовжив згадувати. Раптом він побачив біля себе щось дуже страшне і гидке. Це був Хижко - ефіопський мутант з Чорнобиля. Він зловісно вдягнений в шкіряну куртку і чорні окуляри. Хижко вдавав з себе дуже крутого типа, на кшталт Тєрі. Побачивши Лебідя він тріснув його по дупі з ноги. Лебідь одразу спорхнув у повітря і зник.
В цей час Ярик розробляв план захвату всього світу через астральні шляхи. Біля нього стояв Прахуць - він був збентежений такими агресиними намірами Ярика. Його здивоване обличчя явно видає його здивованість. До їх кімнати вривається Я. Прахуць з усієї сили пиздить Мене з носака по пиці і Я тікає. Ярик навіть головою не повів на ці дії Прахуця. Він був у астралі і йому похуй все, що коїться навколо. Він розсилав своїм друзям астральні позиви, тестуючи налагодженість системи. Раптом йому щось не вдалося: "Трясця тебе в сраку сто сорок разів здоровим дрючком" - сказав Ярик і почав виправляти глюк. Прахуць тим часом почав готуватися до диплому - він вивчав блядську економетрію. Економетрія - це тупа до біса наука, яка вивчає казна-що. Вивчивши чергову здоровенну формулу він відволікся, і спитав у Ярика, як іде процес захоплення світу. Ярик поважно проігнорував його слова і продовжив свою справу.
А десь на Троєщині в цей час Гапич притрушував своїм снігом Люду. Вона хтиво верещала, а Гапич продовжував своє огидне діло. Раптом він зупинився і відвернувся. Люда почала придивлятись, що він там робить. Визирнувши через його плече вона побачила страшну картину: він всмоктував в свій ніс якесь огидне зелене листя. Коли листя на столі закінчилось, він хотів було повернутись до справи, але Люда категорично відмовила. Гапич істерично захіхікав. В його хіхіканні явно відчувалася збудженність, ще невідомо від чого більша - від Самки Троєщини, чи від табаку. Не знаючи, що треба робити в таких випадках, він розвернувся і пішов. Гапич відчував лише одне - бажання напитися, і він купив собі маленьку пляшечку пива. Напившись він впав прямо під лавку, на якій сидів. Мимо нього проходила Донецька. Вона побачила це тіло, і подумавши, що воно мертве, запанікувала. Вибігши на дорогу вона почала кликати на допомогу, але ніхто не звертав на неї уваги. Одарка зробила з цього висновок і вирішила врятувати Гапича сама. Вона зробила йому штучне дихання "рот в ніс", і сплюнула випавше з цього носу листя. Скривившись від огиди вона почала робити йому непрямий масаж серця, і раптом Гапич прийшов до тями. Одарка аж підскочила від несподіванки. Гапич блюванув, подякував Одарці і пішов собі своєю дорогою. А вона так і залишилась сама посередь цілого світу, налякана сніговою людиною, і взагалі донецька.
Раптом очі Ярика спалахнули. Він злетів у повітря і Прахуця обдало таким страшним звуком, що він завмер на місці. Фанат Діп Пьоплу побачив у вікні, що все навколо їх вежі розпадається. Кожен дім, кожне деревце, взагалі все навколо. Прахуць у паніці тікає зі сцени, а Ярик гомерично хохоче. Вибігши на вулицю Прахуць побачив напіврозвалений світ, посередь якого стояла Одарка, безпорадно опустивши голову. Вона була впевнена, що врятувавши Гапича, почала це масштабне руйнування, адже все почало розвалюватись, як тільки Гапич зник з її поля зору. Прахуць в темпі пояснив їй ситуацію, яка є насправді, але Одарка не повірила. Вони дійшли згоди тільки в одному: треба якнайшвидше тікати звідси. Астральні поштовхи з кожною хвилиною посилювались, і от-от Прахуця і Донецьку мало завалити уламками якоїсь поєбені. Раптом вони відкрили очі і побачили перед собою зовсім іншу картину: замість напіврозвалених будівель, обгорівших, тліючих дерев і панікуючих людей вони побачили перед собою безформений простір нечіткого кольору. Вони висіли прямо у повітрі. Раптом в їх головах заговорив жахливий баритон: "Ви знаходитесь у Астралії, моїй Батьківщині. Я врятував обраних, кожної тварі по парі, а людей по пиці." - голос засміявся і продовжив - "Жартую, людей я теж взяв небагато, після реформування часово-просторового континіуму, я поселю вас назад, в світ, який відтепер належатиме мені!" - з цими словами голос замовк. Одарка відмовлялася вірити у таку фантастику, а Прахуць вже навчений життям, знав, що все це правда. Він запропонував шахтарці роздивитись цей світ поближче. Через півгодини вони навчилися рухатися в тому напрмку, в якому хочуть і полетіли в невідомому напрямку. По дорозі вони дивилися на неймовірні комбінації кольорів, існування яких навіть не уявляли. Черех деякий час вони наштовхнулися на Олєгофрена, який точно также, як і вони безцільно блукав по безмежних просторах Астралу. Познайомившись, вони почали блукати разом.
Гапич відкрив очі і побачив те, чого аж ніяк на очікував побачити. Він перебував у Астралії! До цього він вже бував тут, але як він тут опинився? Нічого не розуміючи, він спровував пересунутись в інший - нормальний вимір. Коли йому це не вдалося, він серйозно задумався - як же так? Він вклав всю свою волю в могутній сплеск астральної активності і відчув вибух! Астрал навколо нього ставав все меншим і меншим. В цей час Ярик зрозумів, що щось іде не по плану, почав несамовито і дико відбудовувати все, що зруйнував Гапич. Світ постав перед питанням - чия потойбічна сила сильніша - Гапича, чи Ярика?.. Через якийсь період часу в них закінчилися ці сили і Гапич, відчуваючи втому, зробив останню спробу - він повернув час назад, в сподіванні на те, що передбачить усі варіанти і зможе протидіяти Ярику в реальному світі... Колесо часу повертається назад. Завіса.
продовження (частина друга)